ослін

ОСЛІ́Н, ло́на, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння.

Сидить батько кінець стола, На руки схилився,.. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Шевч., І, 1963, 25);

Газдині давали лад всередині хати: мили столи, лавиці, ослони (Хотк., II, 1966, 37);

Крім стола, в кімнаті був невеличкий ослін, на якому сидів комбат (Дмит., Наречена, 1959, 119).

Значення в інших словниках

1. ослін — ослі́н іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. ослін — див. ЛАВА; ослінчик.  Словник синонімів Караванського
3. ослін — див. лава  Словник синонімів Вусика
4. ослін — -лона, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ослін — ОСЛІ́Н, ло́на, ч. Переносна кімнатна лава для сидіння. Сидить батько кінець стола, На руки схилився, .. Коло його стара мати Сидить на ослоні, За сльозами ледве-ледве Вимовляє доні (Т.  Словник української мови у 20 томах
6. ослін — I. ЛА́ВА (пристрій для сидіння, закріплений на стояках), ЛА́ВКА, ЛА́ВИЦЯ діал.; ОСЛІ́Н, СКАМНИ́ЦЯ діал. (переносний кімнатний пристрій для сидіння). Крім стола, в кімнаті був невеликий ослін, на якому сидів комбат, і дві довгі лави вздовж стін (Л.  Словник синонімів української мови
7. ослін — Ослі́н, осло́ну, на -ні; -ло́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)