Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

острішник

Острі́шник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. острішник — -а, ч. Колода з кілками для закріплення соломи на даху.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. острішник — ОСТРІ́ШНИК, а, ч. Колода з кілками, що утримує солом'яну або очеретяну покрівлю.  Словник української мови у 20 томах
  3. острішник — Острішник, -ка м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ.  Словник української мови Грінченка