острішник ОСТРІ́ШНИК, а, ч. Колода з кілками, що утримує солом'яну або очеретяну покрівлю. Словник української мови (СУМ-20)
Значення в інших словниках острішник — -а, ч. Колода з кілками для закріплення соломи на даху. Великий тлумачний словник сучасної мови острішник — Острі́шник, -ка; -ники, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.) острішник — Острішник, -ка м. Бревно съ колышками для удержанія соломы на крышѣ. Словник української мови Грінченка