осуджувати —
(несхвально ставитися до когось, чогось) не схвалювати, засуджувати, (особливо негативно) гудити, плямувати, ганьбити, хулити, (лаючись) шельмувати.
Словник синонімів Полюги
осуджувати —
осу́джувати дієслово недоконаного виду рідко
Орфографічний словник української мови
осуджувати —
див. ганьбити; розвінчувати
Словник синонімів Вусика
осуджувати —
-ую, -уєш і рідко осуджати, -аю, -аєш, недок., осудити, осуджу, осудиш, док., перех. 1》 Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, висловлювати невдоволення чиїмись вчинками, діями і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осуджувати —
ОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСУДИ́ТИ, осуджу́, осу́диш, док. 1. кого, що. Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, висловлювати невдоволення чиїмись вчинками, діями і т. ін.
Словник української мови у 20 томах
осуджувати —
ДОКОРЯ́ТИ кому, розм. кого (виражати своє незадоволення комусь з певного приводу, звинувачувати когось у чомусь), ДОРІКА́ТИ, ЗАКИДА́ТИ кому що, КОРИ́ТИ кого, КАРТА́ТИ кого, ГА́НИТИ кого, ВИГОВО́РЮВАТИ кому, ВІДЧИ́ТУВАТИ кого, ВИЧИ́ТУВАТИ...
Словник синонімів української мови
осуджувати —
ОСУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш і рідко ОСУДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОСУДИ́ТИ, осуджу́, осу́диш, док., перех. 1. Виявляти негативне, несхвальне, недоброзичливе ставлення до кого-, чого-небудь, висловлювати невдоволення чиїмись вчинками, діями і т. ін.
Словник української мови в 11 томах
осуджувати —
Осуджувати, -джую, -єш гл. = осуджати. Не осуджуйте, то й не будете осуджені. Єв. Л. VІ. 37.
Словник української мови Грінченка