Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

осуджений

Осу́джений, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. осуджений — осу́джений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. осуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осудити. || у знач. ім. осуджений, -ного, ч.; осуджена, -ної, ж.Людина, яку засудили до якого-небудь покарання.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осуджений — ОСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осуди́ти. Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи (О. Довженко); Скажіть-бо: яка наруга, чия зрада штовхнула вас на осуджений тут вчинок? (Д.  Словник української мови у 20 томах
  4. осуджений — ОСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуди́ти. Націоналістичні хитання Бунду були осуджені формально і незаперечно ще другим (1903 р.) з’їздом.. (Ленін, 24, 1972, 300); Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи (Довж.  Словник української мови в 11 томах