осуджений

Осу́джений, -на, -не

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осуджений — осу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осуджений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до осудити. || у знач. ім. осуджений, -ного, ч.; осуджена, -ної, ж.Людина, яку засудили до якого-небудь покарання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осуджений — ОСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осуди́ти. Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи (О. Довженко); Скажіть-бо: яка наруга, чия зрада штовхнула вас на осуджений тут вчинок? (Д. Словник української мови у 20 томах
  4. осуджений — ОСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуди́ти. Націоналістичні хитання Бунду були осуджені формально і незаперечно ще другим (1903 р.) з’їздом.. (Ленін, 24, 1972, 300); Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи (Довж. Словник української мови в 11 томах