1. Великий тлумачний словник сучасної мови

осуджений

осу́джений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до осудити.

|| у знач. ім. осуджений, -ного, ч.; осуджена, -ної, ж.Людина, яку засудили до якого-небудь покарання.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осуджений — осу́джений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. осуджений — ОСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до осуди́ти. Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи (О. Довженко); Скажіть-бо: яка наруга, чия зрада штовхнула вас на осуджений тут вчинок? (Д. Словник української мови у 20 томах
  3. осуджений — Осу́джений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. осуджений — ОСУ́ДЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осуди́ти. Націоналістичні хитання Бунду були осуджені формально і незаперечно ще другим (1903 р.) з’їздом.. (Ленін, 24, 1972, 300); Я був багато хвалений і не раз осуджений за свої роботи (Довж. Словник української мови в 11 томах