осібність —
осі́бність іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
осібність —
-ності, ж. Властивість за знач. осібний 1); характерна відмінність, своєрідність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
осібність —
ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність. Що таке національне почуття? Чи це не навіяне кимось переконання людини про її національну осібність, .. чи це, нарешті, щось органічне для звичайної людини..?...
Словник української мови у 20 томах
осібність —
ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність. Свідомість осібності своїх класових інтересів від інтересів революційної демократії змушує пролетаріат організуватись у строго самостійну класову партію (Ленін, 13, 1971, 136).
Словник української мови в 11 томах