осібність

осі́бність

-ності, ж.

Властивість за знач. осібний 1); характерна відмінність, своєрідність.

Значення в інших словниках

1. осібність — осі́бність іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осібність — ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність. Що таке національне почуття? Чи це не навіяне кимось переконання людини про її національну осібність, .. чи це, нарешті, щось органічне для звичайної людини..?...  Словник української мови у 20 томах
3. осібність — Осі́бність, -ности, -ності, -ністю  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. осібність — ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж., рідко. Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність. Свідомість осібності своїх класових інтересів від інтересів революційної демократії змушує пролетаріат організуватись у строго самостійну класову партію (Ленін, 13, 1971, 136).  Словник української мови в 11 томах