осібність
ОСІ́БНІСТЬ, ності, ж.
Властивість за знач. осі́бний 1; характерна відмінність, своєрідність.
Що таке національне почуття? Чи це не навіяне кимось переконання людини про її національну осібність, .. чи це, нарешті, щось органічне для звичайної людини..? (Б. Антоненко-Давидович);
Промовець, вживаючи фразеологізм, повинен зберегти його жанрову осібність і водночас органічно ввести його в контекст виступу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)