осібно
ОСІ́БНО.
Присл. до осі́бний 1; окремо.
Скирти як стояли, так і стоять: полова осібно лежить, а зерно теж осібно (з казки);
Осібно стоять в творчості Тобілевича зв'язані між собою комедії “Суєта” і “Житейське море” (М. Рильський);
Коростильов ні з ким не сварився і завжди .. тримався осібно (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)