Словник чужослів Павло Штепа

Значення в інших словниках

  1. осібно — осі́бно прислівник незмінювана словникова одиниця рідко  Орфографічний словник української мови
  2. осібно — див. нарізно; окремо  Словник синонімів Вусика
  3. осібно — рідко. Присл. до осібний 1); окремо.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. осібно — ОСІ́БНО. Присл. до осі́бний 1; окремо. Скирти як стояли, так і стоять: полова осібно лежить, а зерно теж осібно (з казки); Осібно стоять в творчості Тобілевича зв'язані між собою комедії “Суєта” і “Житейське море” (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. осібно — осі́бно окремо (ст): Осібно втерти масло з двома яйцями (Ліщинська); Богдана Підгайного, найкращого товариша Романа, було арештовано також. Поляки посадили його осібно від усіх інших (Чайківський)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. осібно — ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О.  Словник синонімів української мови
  7. осібно — Осі́бно, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. осібно — ОСІ́БНО, рідко. Присл. до осі́бний 1; окремо. Скирти як стояли, так і стоять: полова осібно лежить, а зерно теж осібно (Укр.. казки, легенди..  Словник української мови в 11 томах