отруєний

Отру́єний, -на, -не

Значення в інших словниках

1. отруєний — отру́єний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. отруєний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до отруїти. || отруєно, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. отруєний — ОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до отруї́ти. Змій був мудрий. Отруєну страву перший раз дав псові. Пес нараз іздох (А. Калин); Стрілу витягли, але Василь зліг у постіль – стріла була отруєна (А. Хижняк); Текля плюнула на мішки цукру, отруєного гасом (Ю.  Словник української мови у 20 томах
4. отруєний — ОТРУ́ЄНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до отруї́ти. Змій був мудрий. Отруєну страву перший раз дав псові. Пес нараз іздох (Калин, Закарп. казки, 1955, 147); Стрілу витягли, але Василь зліг у постіль — стріла була отруєна (Хижняк...  Словник української мови в 11 томах