Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

отут

Оту́т, присл.; от ту́т (з різн. знач.)

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. отут — оту́т 1 прислівник незмінювана словникова одиниця розм. оту́т 2 частка незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
  2. отут — див. близько; тут  Словник синонімів Вусика
  3. отут — I присл., розм. Підсил. до тут; ось тут. II част. підсил. Уживається для конкретизації характеру перебігу дії.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. отут — ОТУ́Т¹, присл., розм. Підсил. до тут¹; ось тут. Я отутечки родилась, Тут і виростала, Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю (Т. Шевченко); Отут, на узбережжі Рони, Тебе вітає, Авіньйоне, Старий закоханий юнак (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. отут — I. ТУТ (у цьому місці; за цих обставин; у цей час), ТУ́ТА розм., ОТУ́Т підсил. розм., ТУ́ТЕЧКИ (ТУ́ТЕНЬКИ) розм., ОТУ́ТЕЧКИ (ОТУ́ТЕНЬКИ) підсил. розм., ОТТУ́Т підсил. заст.; О́СЬДЕ розм., О́СЬДЕЧКИ розм. (у цьому самому місці).  Словник синонімів української мови
  6. отут — ОТУ́Т¹, присл., розм. Підсил. до тут; ось тут. Я отутечки родилась, Тут і виростала, Отут, було, на цвинтарі Я з дітьми гуляю (Шевч.  Словник української мови в 11 томах