пакосник —
ПА́КОСНИК див. па́кісник.
Словник української мови у 20 томах
пакосник —
НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм.
Словник синонімів української мови
пакосник —
ПА́КОСНИК, ПА́КІСНИК, а, ч., розм. Те саме, що ка́посник. — Що робити? Бити, давити пакосників — он що робити (Мирний, IV, 1955, 177).
Словник української мови в 11 томах
пакосник —
Пакосник, -ка м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.
Словник української мови Грінченка