Значення в інших словниках пакосник — па́косник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови пакосник — пакісник, -а, ч., розм. Те саме, що капосник. Великий тлумачний словник сучасної мови пакосник — Капосник Словник чужослів Павло Штепа пакосник — ПА́КОСНИК див. па́кісник. Словник української мови у 20 томах пакосник — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови пакосник — Па́косник, звич. ка́посник, -ка Правописний словник Голоскевича (1929 р.) пакосник — ПА́КОСНИК, ПА́КІСНИК, а, ч., розм. Те саме, що ка́посник. — Що робити? Бити, давити пакосників — он що робити (Мирний, IV, 1955, 177). Словник української мови в 11 томах