пакосник —
ПА́КОСНИК, ПА́КІСНИК, а, ч., розм. Те саме, що ка́посник. — Що робити? Бити, давити пакосників — он що робити (Мирний, IV, 1955, 177).
Словник української мови в 11 томах
пакосник —
Пакосник, -ка м. Пакостникъ. К. ЧР. 245.
Словник української мови Грінченка