палення —
па́лення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
палення —
-я, с. Дія за знач. палити I 1), 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
палення —
ПА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹ 1, 2. Анекдот про те, як замерзлого безпритульного палили в крематорії, коли по двох годинах палення відкрили нарешті дверцята печі, а він звідти вигукнув – “Закрий, халява, сквозить!” – це безподібний анекдот (І. Багряний).
Словник української мови у 20 томах
палення —
ПА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹1, 2. При досить інтенсивному паленні вариста піч взимку могла обігріти не більше 25 м² жилої площі (Жилий буд. колгоспника, 1956, 43).
Словник української мови в 11 томах
палення —
Палення, -ня с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.
Словник української мови Грінченка