палення

ПА́ЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. пали́ти¹ 1, 2.

Анекдот про те, як замерзлого безпритульного палили в крематорії, коли по двох годинах палення відкрили нарешті дверцята печі, а він звідти вигукнув – “Закрий, халява, сквозить!” – це безподібний анекдот (І. Багряний).

Значення в інших словниках

1. палення — па́лення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. палення — -я, с. Дія за знач. палити I 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. палення — Па́лення, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. палення — ПА́ЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. пали́ти¹1, 2. При досить інтенсивному паленні вариста піч взимку могла обігріти не більше 25 м² жилої площі (Жилий буд. колгоспника, 1956, 43).  Словник української мови в 11 томах
5. палення — Палення, -ня с. 1) Сожиганіе. 2) Выжиганіе, обжиганіе. Шух. І. 261.  Словник української мови Грінченка