Значення в інших словниках
-
палений —
па́лений дієприкметник
Орфографічний словник української мови
-
палений —
Пале́ний. Смажений (про каву). Юліана Майнля мішанки палених кав, для знатоків найліпші (Б., 1904, рекл.) // пол. palić — 1) палити, спалювати, 2) топити, нагрівати, 3) палити (цигарки), 4) смажити (каву і подібн.), palona kawa — смажена кава (кавові зернята).
Українська літературна мова на Буковині
-
палений —
див. запальний
Словник синонімів Вусика
-
палений —
[палеинией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Орфоепічний словник української мови
-
палений —
-а, -е. 1》 тільки палений. Дієприкм. пас. мин. ч. до палити I. || палено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм. Який горів (у 1 знач.); горілий. || у знач. ім. палене, -ного, с. Те, що виділяє запах згару. 3》 у знач. прикм.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
палений —
ПА́ЛЕ́НИЙ, а, е. 1. тільки па́лений. Дієпр. пас. до пали́ти¹. Я бачу той далекий світ І ті шляхи за триста літ, Повиті тирсою і згаром, Побиті й палені пожаром (А.
Словник української мови у 20 томах
-
палений —
А, -е. 1. Крадений. Палений телефон. 2. Підроблений. Канючитимуть, щоб ви придбали у них дещо — «палені» компакт-диски... (ПіК). 3. Непевний, небезпечний. Палений коньяк.
Словник сучасного українського сленгу
-
палений —
(-а, -е) 1. крим. Те, що крадене, але виявлене і потрапило під нагляд. Скільки ти за неї хочеш? — Двадцять штук! — Палена? — Ні, звичайно... — Чому так дешево? (С. Бортніков, Чистильник). БСРЖ, 416. 2. мол. Саморобний, кустарного виробництва.
Словник жарґонної лексики української мови
-
палений —
ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О.
Словник синонімів української мови
-
палений —
ПА́ЛЕНИЙ, а, е. 1. тільки па́лений. Дієпр. пас. мин. ч. до пали́ти¹. Я бачу той далекий світ І ті шляхи за триста літ, Повиті тирсою і згаром, Побиті й палені пожаром (Мал., Книга..
Словник української мови в 11 томах
-
палений —
Палений, -а, -е 1) Жженый, горѣлый, сожженный. Через тиждень і не пізнаєш паленого степу, — як рута зеленіє. Греб. 401. 2) Вспыльчивый; гнѣвный. Запримітивши, що Грицько палений, мерщі висунула борщ з печі і постановила коло його. Мир. Пов. І. 160.
Словник української мови Грінченка