палений
ГАР (перегорілі часточки чого-небудь; що-небудь згоріле), ЗГАР, ПЕРЕГА́Р, ГОРІ́ЛЕ, ПА́ЛЕНЕ, ЗГА́РЯТИНА рідко, ПА́ЛЯТИНА розм., СМА́ЛЯТИНА розм., ГА́РИВО діал. Гаром звідкись потягло — чи не пожежа (О. Гончар); Я бачу той далекий світ І ті шляхи за триста літ, Повиті тирсою і згаром, Побиті й палені пожаром (А. Малишко); Вже майже біля шкільного городу рилися в землі екскаватори.., чаділи їдким перегаром (Ю. Збанацький); Гостро пахло горілим, чад ще тримався в повітрі (А. Дімаров); Завжди пахло (в хаті) димом і чимсь паленим (С. Чорнобривець); Ліс став червоний, неначе пекло; згарятина та смалятина забивала дух (І. Нечуй-Левицький); Загриміло знову на заході, й повіяло не дощовою свіжістю, а гаривом спустошливої війни (В. Логвиненко).
ГАРЯ́ЧИЙ (який має високу температуру; сильно нагрітий), РОЗПЕ́ЧЕНИЙ, РОЗЖА́РЕНИЙ, ЖАГУ́ЧИЙ, ПА́ЛЕ́НИЙ, ВОГНЕ́ННИЙ, ВОГНЯ́НИ́Й, ВОГНИ́СТИЙ розм., ОГНЕ́ННИЙ розм., ОГНЯ́НИ́Й розм. До гарячого каменю та ще й вогонь прикладе (прислів'я); Розпечене повітря пашіло жаром (М. Коцюбинський); Сонце неначе найнялось, так немилосердно пече, що на розжарений пісок не можна ступнути босою ногою (А. Хижняк); Я стояв мовчазний коло печі, гартував жагучу білу сталь (М. Рудь); Ніяке дерево не витримує в цім безводнім солончаковім краю, на палених вітрах (О. Гончар); Подушка була гаряча, як полум'я, і немилосердно палила й без того вогненні Костеві щоки (О. Донченко); Навіть коли ти (Сонце) палиш — охоче вливаю в себе вогняний напій (М. Коцюбинський); Конвульсійно ковтаю ту вогнисту картоплю, обпікаюсь і не можу наїстися (Ю. Збанацький).
ГОРІ́ЛИЙ (який зазнав дії вогню), ПА́ЛЕНИЙ, ОБГОРІ́ЛИЙ, ОБПА́ЛЕНИЙ (ушкоджений вогнем); ПІДГОРІ́ЛИЙ, ПІДПА́ЛЕНИЙ, ПРИГОРІ́ЛИЙ, ПРИПА́ЛЕНИЙ (трохи, частково); ОБВУ́ГЛЕНИЙ, ОБВУГЛІ́ЛИЙ (вкритий чорним нальотом). Гірко пахне горілим полином (Є. Гуцало); З димарів хат, що курилися, в повітрі пахло паленим деревом (С. Чорнобривець); Нема села. Одні уламки чорних-чорних, обгорілих стін стирчать на березі (Я. Баш); Група людей.. розтягувала згарище, вибирала серед обпалених балок ціліші (Д. Бедзик); Підгорілі крокви затріщали (Б. Грінченко); — Підходжу до електропечі, дивлюся, склепіння підпалене (В. Собко); Вихоплює (наймичка) рогачем пригорілу зверху картоплю (М. Стельмах); Вона почула не тільки дим, а й сморід від припаленої ганчірки (О. Донченко); Тонке гілля обгоріло й осипалось, залишився тільки стовбур і товсті обвуглені гілки (А. Шиян).
Словник синонімів української мови