Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

панноччин

Па́нноччин, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. панноччин — па́нноччин прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. панноччин — -а, -е. Прикм. до панночка; належний панночці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. панноччин — ПА́ННОЧЧИН, а, е. Прикм. до па́нночка; належний панночці. Наїде їх [паничів] силечка одна, та кожний же то домагається панноччиного привіту собі; один одного зневажає, та й сваряться і гризуться (Марко Вовчок); – Одягатиметеся, панночко, чи, може...  Словник української мови у 20 томах
  4. панноччин — ПА́ННОЧЧИН, а, е. Прикм. до па́нночка; належний панночці. Наїде їх [паничів] силечка одна, та кожний же то домагається панноччиного привіту собі; один одного зневажає, та й сваряться і гризуться (Вовчок, І, 1955, 112); — Одягатиметеся, панночко...  Словник української мови в 11 томах
  5. панноччин — Панноччин, -на, -не Барышнинъ. Кожний же то домагається панноччиного привіту. МВ. (О. 1862. III. 44.  Словник української мови Грінченка