пароксизм —
-у, ч. 1》 чого і без додатка. Сильний напад, раптове загострення якої-небудь хвороби. || перен. Раптовий напад якого-небудь сильного душевного збудження, сильного почуття і т. ін. і зовнішній вияв його. || перен. Гострий, раптовий вияв чого-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пароксизм —
(мед.) напад, перепад, наворот
Словник чужослів Павло Штепа
пароксизм —
ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без дод. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Леся Українка); Тіц, зціпивши зуби...
Словник української мови у 20 томах
пароксизм —
парокси́зм (від грец. παροξυσμός – подразнення) 1. Сильний приступ хворобливого стану; виникає через різні проміжки часу і є проявом захворювання (напр., малярії, подагри). 2. Переносно – гостра форма переживання якогось почуття (напр., гніву, сміху тощо).
Словник іншомовних слів Мельничука
пароксизм —
ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В.
Словник синонімів української мови
пароксизм —
ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без додатка. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах