пароксизм

парокси́зм

-у, ч.

1》 чого і без додатка. Сильний напад, раптове загострення якої-небудь хвороби.

|| перен. Раптовий напад якого-небудь сильного душевного збудження, сильного почуття і т. ін. і зовнішній вияв його.

|| перен. Гострий, раптовий вияв чого-небудь.

2》 геол. Різке посилення діяльності внутрішніх сил Землі, що викликає горотворення, магнетизм і т. ін.

Значення в інших словниках

1. пароксизм — парокси́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пароксизм — (хвороби) напад, загострення, сов. приступ; (почуття) збудження, вияв, прояв, спалах.  Словник синонімів Караванського
3. пароксизм — (мед.) напад, перепад, наворот  Словник чужослів Павло Штепа
4. пароксизм — ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без дод. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Леся Українка); Тіц, зціпивши зуби...  Словник української мови у 20 томах
5. пароксизм — парокси́зм (від грец. παροξυσμός – подразнення) 1. Сильний приступ хворобливого стану; виникає через різні проміжки часу і є проявом захворювання (напр., малярії, подагри). 2. Переносно – гостра форма переживання якогось почуття (напр., гніву, сміху тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
6. пароксизм — ПРИ́СТУП (момент загострення, посилення хвороби; різкий вияв якогось фізичного або психічного стану), НАПАД, ПРИПА́ДОК, ПАРОКСИ́ЗМ. У матері стався такий серцевий приступ, що її насилу врятували, викликавши швидку допомогу (В.  Словник синонімів української мови
7. пароксизм — Парокси́зм, -му; -си́зми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. пароксизм — ПАРОКСИ́ЗМ, у, ч. 1. чого і без додатка. Сильний приступ, раптове загострення якої-небудь хвороби. Поки дописала листа, Оксані поліпшало і жар пройшов, видно, пароксизм минув (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах