партизан —
партиза́н іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
партизан —
див. ПОВСТАНЕЦЬ; (УПА) упівець, упіст.
Словник синонімів Караванського
партизан —
див. непокірний
Словник синонімів Вусика
партизан —
[партиезан] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў/-ан
Орфоепічний словник української мови
партизан —
-а, ч. 1》 Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону. 2》 кого, чого, заст. Один із перших прихильників якого-небудь руху, напряму.
Великий тлумачний словник сучасної мови
партизан —
Повстанець
Словник чужослів Павло Штепа
партизан —
ПАРТИЗА́Н, а, ч. 1. Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону. Для фашиста партизан – як сіль для очей (прислів'я); Загін польської кінноти відбивався від партизан князя Пожарського (З. Тулуб). 2. розм. Учасник потайної витівки, шкодороб.
Словник української мови у 20 томах
партизан —
партиза́н військ. вояк Української повстанської армії; повстанець (м, ср, ст)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
партизан —
А, ч. Білорус. Яка свобода слова? Подивіться на партизанів — і все стане зрозуміло.
Словник сучасного українського сленгу
партизан —
партиза́н (франц. partisan, від італ. partigiano – прихильник) особа, яка, не входячи до складу регулярних збройних сил, добровільно бере участь у боротьбі з іноземними загарбниками або в громадянській війні, здебільшого у ворожому тилу, дотримуючись законів і звичаїв війни.
Словник іншомовних слів Мельничука
партизан —
ПАРТИЗА́Н (учасник партизанської боротьби); ЛІСОВИ́К розм. (який діє в лісах). Вітер у діброві, по ярах тумани, б'ються з ворогами славні партизани (В. Сосюра); Колись, при денікінцях, і влітку, і восени в оцім лісі по ярах вони жили лісовиками. Увесь ліс шумів од них — партизанів (А. Головко).
Словник синонімів української мови
партизан —
ПАРТИЗА́Н, а, ч. 1. Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону. Для фашиста партизан — як сіль для очей (Укр.. присл.., 1955, 419); Загін польської кінноти відбивався від партизан князя Пожарського (Тулуб, Людолови, І, 1957, 12).
Словник української мови в 11 томах