партизан

ПАРТИЗА́Н, а, ч.

1. Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону.

Для фашиста партизан — як сіль для очей (Укр.. присл.., 1955, 419);

Загін польської кінноти відбивався від партизан князя Пожарського (Тулуб, Людолови, І, 1957, 12).

Бу́ти у партиза́нах — брати участь у партизанській боротьбі.

Був [Іван Іванович] у партизанах, працював у загонах по боротьбі з бандитами та диверсантами (Довж., І, 1958, 113);

Черво́ний партиза́н — народний месник часів громадянської та Великої Вітчизняної воєн.

Одного разу стало відомо, що в лісах є червоні партизани (Ле, Опов. та нариси, 1950, 239).

2. кого, чого, заст. Один з перших прихильників якого-небудь руху, напряму.

З розмови Лопухова з Вірочкою виявляється, що напрям його думок куди легше міг здатися гарним таким людям, як Мар’я Олексіївна, аніж красномовним партизанам всяких прекрасних ідей (Черн., Що робити?, перекл. Дукина, 1936, 114).

Значення в інших словниках

1. партизан — партиза́н іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. партизан — див. ПОВСТАНЕЦЬ; (УПА) упівець, упіст.  Словник синонімів Караванського
3. партизан — див. непокірний  Словник синонімів Вусика
4. партизан — [партиезан] -на, м. (на) -нов'і/-н'і, мн. -ние, -н'іў/-ан  Орфоепічний словник української мови
5. партизан — -а, ч. 1》 Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону. 2》 кого, чого, заст. Один із перших прихильників якого-небудь руху, напряму.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. партизан — Повстанець  Словник чужослів Павло Штепа
7. партизан — ПАРТИЗА́Н, а, ч. 1. Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону. Для фашиста партизан – як сіль для очей (прислів'я); Загін польської кінноти відбивався від партизан князя Пожарського (З. Тулуб). 2. розм. Учасник потайної витівки, шкодороб.  Словник української мови у 20 томах
8. партизан — партиза́н військ. вояк Української повстанської армії; повстанець (м, ср, ст)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
9. партизан — А, ч. Білорус. Яка свобода слова? Подивіться на партизанів — і все стане зрозуміло.  Словник сучасного українського сленгу
10. партизан — партиза́н (франц. partisan, від італ. partigiano – прихильник) особа, яка, не входячи до складу регулярних збройних сил, добровільно бере участь у боротьбі з іноземними загарбниками або в громадянській війні, здебільшого у ворожому тилу, дотримуючись законів і звичаїв війни.  Словник іншомовних слів Мельничука
11. партизан — ПАРТИЗА́Н (учасник партизанської боротьби); ЛІСОВИ́К розм. (який діє в лісах). Вітер у діброві, по ярах тумани, б'ються з ворогами славні партизани (В. Сосюра); Колись, при денікінцях, і влітку, і восени в оцім лісі по ярах вони жили лісовиками. Увесь ліс шумів од них — партизанів (А. Головко).  Словник синонімів української мови
12. партизан — Партиза́н, -на; -за́ни, -нів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)