партизан
ПАРТИЗА́Н, а, ч.
1. Учасник партизанської боротьби, член партизанського загону.
Для фашиста партизан – як сіль для очей (прислів'я);
Загін польської кінноти відбивався від партизан князя Пожарського (З. Тулуб).
2. розм. Учасник потайної витівки, шкодороб.
Озброївшись рибальською підсакою, він [млин] тихо немов прикордонник сидів у засідці з пів-години, але їжак виявився більш досвідченим [[партизаном]] і на полювання не вийшов (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)