парубкування —
парубкува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
парубкування —
-я, с. Дія за знач. парубкувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
парубкування —
ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти. Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (М. Коцюбинський); Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
парубкування —
ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти. Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (Коцюб., III, 1956, 152); Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (Стельмах, І, 1962, 531).
Словник української мови в 11 томах
парубкування —
Парубкува́ння, -ня с. Жизнь парня.
Словник української мови Грінченка