парубкування

ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти.

Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (Коцюб., III, 1956, 152);

Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (Стельмах, І, 1962, 531).

Значення в інших словниках

1. парубкування — парубкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. парубкування — -я, с. Дія за знач. парубкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парубкування — ПАРУБКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. парубкува́ти. Давніш, ще за часів парубкування, здавалось мені, наче у мене вовча натура, потребуюча самотини (М. Коцюбинський); Левкові чи не вперше за все парубкування стало чогось тоскно (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах
4. парубкування — Парубкува́ння, -ння, -нню, -нням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. парубкування — Парубкува́ння, -ня с. Жизнь парня.  Словник української мови Грінченка