парування

Парува́ння, -ння, -нню, -нням

Значення в інших словниках

1. парування — парува́ння 1 іменник середнього роду виділення пари парува́ння 2 іменник середнього роду об'єднання в пару парува́ння 3 іменник середнього роду перебування під паром  Орфографічний словник української мови
2. парування — I -я, с. Дія за знач. парувати I. II -я, с. Дія за знач. парувати II і паруватися. III -я, с. Дія за знач. парувати III. Парування поля.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар'яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (М. Стельмах). ПАРУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися.  Словник української мови у 20 томах
4. парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645). ПАРУВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися.  Словник української мови в 11 томах