парування
ПАРУВА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. парува́ти¹.
І сьогодні на плечах Мар'яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (М. Стельмах).
ПАРУВА́ННЯ², я, с.
Дія за знач. парува́ти² і парува́тися.
– Здається, любов'ю називають оте сидіння увечері в парку, оте парування, коли він сигарету смокче, а вона мліє, схилившись йому на грудну клітку? – каже Гриня похмуро (О. Гончар);
Десять літ безпутного життя [Явдохи] витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування (Панас Мирний);
Паруються саламандри зрідка на суші, але здебільшого у водоймах, і відбувається це парування так само, як і у тритонів (з наук. літ.).
ПАРУВА́ННЯ³, я, с.
Дія за знач. парува́ти³.
Парування поля;
На річці покручами грає вода, а з того берега, з великих озер зривається і студить мені одвічний густокровий шелест, напоєний паруванням землі (М. Івченко).
Словник української мови (СУМ-20)