парування
ПАРУВА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. парува́ти¹.
І сьогодні на плечах Мар'яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (М. Стельмах).
ПАРУВА́ННЯ², я, с.
Дія за знач. парува́ти² і парува́тися.
– Здається, любов'ю називають оте сидіння увечері в парку, оте парування, коли він сигарету смокче, а вона мліє, схилившись йому на грудну клітку? – каже Гриня похмуро (О. Гончар);
Десять літ безпутного життя [Явдохи] витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування (Панас Мирний);
Паруються саламандри зрідка на суші, але здебільшого у водоймах, і відбувається це парування так само, як і у тритонів (з наук. літ.).
ПАРУВА́ННЯ³, я, с.
Дія за знач. парува́ти³.
Парування поля;
На річці покручами грає вода, а з того берега, з великих озер зривається і студить мені одвічний густокровий шелест, напоєний паруванням землі (М. Івченко).
Значення в інших словниках
- парування — парува́ння 1 іменник середнього роду виділення пари парува́ння 2 іменник середнього роду об'єднання в пару парува́ння 3 іменник середнього роду перебування під паром Орфографічний словник української мови
- парування — I -я, с. Дія за знач. парувати I. II -я, с. Дія за знач. парувати II і паруватися. III -я, с. Дія за знач. парувати III. Парування поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парування — Парува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645). ПАРУВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. Словник української мови в 11 томах