парування
парува́ння
I -я, с.
Дія за знач. парувати I.
II -я, с.
Дія за знач. парувати II і паруватися.
III -я, с.
Дія за знач. парувати III. Парування поля.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парування — парува́ння 1 іменник середнього роду виділення пари парува́ння 2 іменник середнього роду об'єднання в пару парува́ння 3 іменник середнього роду перебування під паром Орфографічний словник української мови
- парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар'яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (М. Стельмах). ПАРУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. Словник української мови у 20 томах
- парування — Парува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645). ПАРУВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. Словник української мови в 11 томах