парування

парува́ння

I -я, с.

Дія за знач. парувати I.

II -я, с.

Дія за знач. парувати II і паруватися.

III -я, с.

Дія за знач. парувати III. Парування поля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парування — парува́ння 1 іменник середнього роду виділення пари парува́ння 2 іменник середнього роду об'єднання в пару парува́ння 3 іменник середнього роду перебування під паром Орфографічний словник української мови
  2. парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар'яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (М. Стельмах). ПАРУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. парування — Парува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645). ПАРУВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. Словник української мови в 11 томах