1. Орфографічний словник української мови

парування

парува́ння 1

іменник середнього роду

виділення пари

парува́ння 2

іменник середнього роду

об'єднання в пару

парува́ння 3

іменник середнього роду

перебування під паром

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парування — I -я, с. Дія за знач. парувати I. II -я, с. Дія за знач. парувати II і паруватися. III -я, с. Дія за знач. парувати III. Парування поля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар'яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (М. Стельмах). ПАРУВА́ННЯ², я, с. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. Словник української мови у 20 томах
  3. парування — Парува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. парування — ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹. І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645). ПАРУВА́ННЯ², я, с. 1. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися. Словник української мови в 11 томах