парування
ПАРУВА́ННЯ¹, я, с. Дія за знач. парува́ти¹.
І сьогодні на плечах Мар’яна від парування солоної ропи розлізлася десятчана сорочка (Стельмах, Хліб.., 1959, 645).
ПАРУВА́ННЯ², я, с.
1. Дія за знач. парува́ти² і парува́тися.
— Здається, любов’ю називають оте сидіння увечері в парку, оте парування, коли він сигарету смокче, а вона мліє, схилившись йому на грудну клітку? — каже Гриня похмуро (Гончар, Тронка, 1963, 128);
Десять літ безпутного життя [Явдохи] витягли всі грошенята, що Максим наскладав до парування (Мирний, І, 1949, 236);
Паруються саламандри зрідка на суші, але здебільшого у водоймах, і відбувається це парування так само, як і у тритонів (Визначник земноводних.., 1955, 33).
ПАРУВА́ННЯ³, я, с. Дія за знач. парува́ти³.
Парування поля.
Словник української мови (СУМ-11)