Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пасквілянт

Пасквіля́нт, -та; -ля́нти, -тів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. пасквілянт — пасквіля́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. пасквілянт — -а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. || Особа, яка поширює наклепницькі, ганебні вигадки про когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. пасквілянт — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн.  Словник синонімів української мови
  5. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (Фр.  Словник української мови в 11 томах