пасквілянт

НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн. (той, хто вдається до інсинуації); ПАСКВІЛЯ́НТ (про автора твору наклепницького характеру). Інша справа Колишев, той не приховував зневаги до Лобана і якось на засіданні бюро назвав його наклепником і кар'єристом (М. Зарудний); Марко гостро напустився на обмовника..: — Не заводь поговорів на дівчину, кажу тобі! (К. Гордієнко); В своїй.. критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. пасквілянт — пасквіля́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пасквілянт — -а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. || Особа, яка поширює наклепницькі, ганебні вигадки про когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І.  Словник української мови у 20 томах
4. пасквілянт — Пасквіля́нт, -та; -ля́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (Фр.  Словник української мови в 11 томах