пасквілянт

ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля.

В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (Фр., XVI, 1955, 309);

// Особа, яка поширює наклепницькі, ганебні вигадки про когось, щось.

Вільне поводження з фактами, а часто і просто вміння обходитися без фактів, підмінюючи їх всілякими дурницями власного винаходу, давно вже стало відзначною рисою американських пасквілянтів (Рад. Укр., 27.IX 1958, 4).

Значення в інших словниках

1. пасквілянт — пасквіля́нт іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пасквілянт — -а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. || Особа, яка поширює наклепницькі, ганебні вигадки про когось, щось.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пасквілянт — ПАСКВІЛЯ́НТ, а, ч. Літератор, у творах якого містяться нападки на кого-, що-небудь; автор пасквіля. В своїй звісній критиці Куліш зробив Котляревського мало що не пасквілянтом за його насміхи над козаками (І.  Словник української мови у 20 томах
4. пасквілянт — НАКЛЕ́ПНИК (той, хто створює або поширює наклеп), ОББРІ́ХУВАЧ розм., ПОКЛЕ́ПНИК рідко; ОБМО́ВНИК (той, хто створює або поширює несправедливі звинувачення); ІНСИНУА́ТОР книжн.  Словник синонімів української мови
5. пасквілянт — Пасквіля́нт, -та; -ля́нти, -тів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)