пасічник —
-а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пасічник —
ПА́СІЧНИК, а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр. Був він і шинкарем, і наймитом, і пасічником (О. Стороженко); Пасічник нас медом частував (В. Сосюра).
Словник української мови у 20 томах
пасічник —
ПА́СІЧНИК, БДЖОЛЯ́Р. Марко подибав до пасічника Зіновія Гордієнка. Старий бджоляр колись доглядав не тільки за бджолами, але й за гречкою (М. Стельмах).
Словник синонімів української мови
пасічник —
ПА́СІЧНИК, а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр. Був він і шинкарем, і наймитом, і пасічником (Стор., І, 1957, 152); Колгоспний пасічник нас медом частував (Сос., Солов. далі, 1957,11).
Словник української мови в 11 томах
пасічник —
Пасічник, пасішник, -ка м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.
Словник української мови Грінченка