пасічник

ПА́СІЧНИК, а, ч.

Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр.

Був він і шинкарем, і наймитом, і пасічником (О. Стороженко);

Пасічник нас медом частував (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. Пасічник — Па́січник прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. пасічник — Бджоляр, бортник.  Словник синонімів Караванського
3. пасічник — -а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пасічник — ПА́СІЧНИК, БДЖОЛЯ́Р. Марко подибав до пасічника Зіновія Гордієнка. Старий бджоляр колись доглядав не тільки за бджолами, але й за гречкою (М. Стельмах).  Словник синонімів української мови
5. пасічник — Па́січник, -ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. пасічник — ПА́СІЧНИК, а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр. Був він і шинкарем, і наймитом, і пасічником (Стор., І, 1957, 152); Колгоспний пасічник нас медом частував (Сос., Солов. далі, 1957,11).  Словник української мови в 11 томах
7. пасічник — Пасічник, пасішник, -ка м. 1) Пчеловодъ. 2) Присматривающій за пчельникомъ. Борода у його виросла наче у пасічника. Рудч. Ск. II. 164.  Словник української мови Грінченка