пасічник
ПА́СІЧНИК, а, ч. Той, хто розводить бджіл, працює на пасіці; бджоляр.
Був він і шинкарем, і наймитом, і пасічником (Стор., І, 1957, 152);
Колгоспний пасічник нас медом частував (Сос., Солов. далі, 1957,11).
Словник української мови (СУМ-11)