перевесло —
пере́ве́сло іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
перевесло —
-а, с. Джгут із скрученої соломи для перев'язування снопів.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перевесло —
ПЕРЕ́ВЕ́СЛО, а, с. Джгут із скрученої соломи для перев'язування снопів. Стара вже оставалась позаду: важко їй було підняти снопа, важко скрутити перевесло: руки раз по раз слабшали (Грицько Григоренко)...
Словник української мови у 20 томах
перевесло —
Без перевесла і віник не держиться, а розсиплеться. Без любові і взаємоповаги сім'я не буде доброю.
Приповідки або українсько-народня філософія
перевесло —
ПЕРЕ́ВЕ́СЛО, а, с. Джгут із скрученої соломи для перев’язування снопів. Стара вже оставалась позаду: важко їй було підняти снопа, важко скрутити перевесло: руки раз по раз слабшали (Григ., Вибр.
Словник української мови в 11 томах
перевесло —
Перевесло, -ла с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Чуб. VII. 393. О. 1861. XI. Св. 66. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний. Ном. № 858.
Словник української мови Грінченка