Орфографічний словник української мови

перевесло

пере́ве́сло

іменник середнього роду

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перевесло — -а, с. Джгут із скрученої соломи для перев'язування снопів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перевесло — ПЕРЕ́ВЕ́СЛО, а, с. Джгут із скрученої соломи для перев'язування снопів. Стара вже оставалась позаду: важко їй було підняти снопа, важко скрутити перевесло: руки раз по раз слабшали (Грицько Григоренко)...  Словник української мови у 20 томах
  3. перевесло — Без перевесла і віник не держиться, а розсиплеться. Без любові і взаємоповаги сім'я не буде доброю.  Приповідки або українсько-народня філософія
  4. перевесло — Пере́ве́сло, -ла, -лу; -ве́сла, -ве́сел  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. перевесло — ПЕРЕ́ВЕ́СЛО, а, с. Джгут із скрученої соломи для перев’язування снопів. Стара вже оставалась позаду: важко їй було підняти снопа, важко скрутити перевесло: руки раз по раз слабшали (Григ., Вибр.  Словник української мови в 11 томах
  6. перевесло — Перевесло, -ла с. Свясло для снопа, вообще витень соломы, которымъ что-либо связывается. Чуб. VII. 393. О. 1861. XI. Св. 66. Шляхтич з перевареної сирватки, шабелька на личку, перевеслом підперезаний. Ном. № 858.  Словник української мови Грінченка