переміщення —
перемі́щення іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
переміщення —
[пеиреим’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин'
Орфоепічний словник української мови
переміщення —
-я, с. Дія і стан за знач. перемістити і переміститися. || У системах обробки інформації: а) розташування даних в оперативній пам'яті за новими адресами...
Великий тлумачний словник сучасної мови
переміщення —
ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, .. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (М.
Словник української мови у 20 томах
переміщення —
РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси).
Словник синонімів української мови
переміщення —
ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно,.. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (Стельмах, Хліб..
Словник української мови в 11 томах