Орфоепічний словник української мови

переміщення

перемі́щення

[пеиреим’ішчеин':а]

-н':а, р. мн.ин'

Орфоепічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. переміщення — перемі́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. переміщення — -я, с. Дія і стан за знач. перемістити і переміститися. || У системах обробки інформації: а) розташування даних в оперативній пам'яті за новими адресами...  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. переміщення — ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, .. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (М.  Словник української мови у 20 томах
  4. переміщення — РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси).  Словник синонімів української мови
  5. переміщення — Перемі́щення, -ння; -мі́щення, -щень, -щенням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. переміщення — ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно,.. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (Стельмах, Хліб..  Словник української мови в 11 томах