переміщення

ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися.

Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно,.. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (Стельмах, Хліб.., 1959, 497);

Девідсон відповідав за порядок табору Ігл, за те, щоб його населення виконувало точно всі інструкції, обов’язкові для осіб, що перебували в стані переміщення (Рибак, Час.., 1960, 353).

Значення в інших словниках

1. переміщення — перемі́щення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. переміщення — [пеиреим’ішчеин':а] -н':а, р. мн. -еин'  Орфоепічний словник української мови
3. переміщення — -я, с. Дія і стан за знач. перемістити і переміститися. || У системах обробки інформації: а) розташування даних в оперативній пам'яті за новими адресами...  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. переміщення — ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, я, с. Дія і стан за знач. перемісти́ти і перемісти́тися. Це ж вона, природна ткаля, навчила його любити і просте, селянське полотно, .. і стукіт ляд, і граційне переміщення тонкосяйних берд (М.  Словник української мови у 20 томах
5. переміщення — РУХ (зміна положення кого-, чого-небудь унаслідок обертання, коливання, пересування тощо), ПЕРЕМІ́ЩЕННЯ, РУ́ХАННЯ, ДИНА́МІКА, ХІД (у певному напрямі); ПЛАВ, ПЛИН (великої кількості, маси).  Словник синонімів української мови
6. переміщення — Перемі́щення, -ння; -мі́щення, -щень, -щенням  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)