перестати —
переста́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
перестати —
див. переставати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перестати —
ПЕРЕСТА́ТИ див. перестава́ти¹.
Словник української мови у 20 томах
перестати —
(і) ву́хом не вести́ / не повести́. 1. перев. кого. Не виконувати наказу, прохання, волі кого-небудь; зовсім не слухати. — Та й між рідними розладдя пішло ..
Фразеологічний словник української мови
перестати —
ЗАТИХА́ТИ (про звуки, шум і т. п. — переставати чутися, лунати), СТИХА́ТИ, ВТИХА́ТИ (УТИХА́ТИ), ТИ́ХНУТИ, ТИХІ́ШАТИ (ТИ́ХШАТИ), СТИ́ШУВАТИСЯ, УЩУХА́ТИ (ВЩУХА́ТИ), ЗАГЛУХА́ТИ, ГЛУ́ХНУТИ, ГА́СНУТИ, ЗГАСА́ТИ, ВГАСА́ТИ (УГАСА́ТИ), ПОГАСА́ТИ, ЗАВМИРА́ТИ...
Словник синонімів української мови
перестати —
ПЕРЕСТА́ТИ див. перестава́ти.
Словник української мови в 11 томах
перестати —
Перестати см. переставати.
Словник української мови Грінченка