періщити —
[пеир’ішчиетие] -шчу, -шчиеш; нак. -р'ішч, -р'ішчтеи
Орфоепічний словник української мови
періщити —
-щу, -щиш, недок. 1》 перех. Сильно бити, сікти, шмагати. 2》 неперех. Сильно, безперервно йти (про дощ).
Великий тлумачний словник сучасної мови
періщити —
ПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. 1. кого, що. Сильно бити, сікти, шмагати. Бжозовський прикатав, крикнув, як несамовитий, на людей, кинувся до Миколи й почав періщить його батогом (І. Нечуй-Левицький); Хлоп витяг із-під коліна батіг і почав періщити коней (П.
Словник української мови у 20 томах
періщити —
БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев.
Словник синонімів української мови
періщити —
ПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, недок. 1. перех. Сильно бити, сікти, шмагати. Бжозовський прикатав, крикнув, як несамовитий, на людей, кинувся до Миколи й почав періщить його батогом (Н.-Лев.
Словник української мови в 11 томах
періщити —
Періщити, -щу, -щиш гл. 1) Бить, сѣчь, стегать. Хрестять Лейбу знову: періщили, перещіли, аж пір'я летіло. Шевч. 139. 2) О сильномъ дождѣ: падать крупными каплями.
Словник української мови Грінченка