песиміст —
песимі́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
песиміст —
[пеисием’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
песиміст —
-а, ч. Песимістично настроєна людина; прот. оптиміст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
песиміст —
Недовірок, зневірок, маркіта, хнюра
Словник чужослів Павло Штепа
песиміст —
ПЕСИМІ́СТ, а, ч. Песимістично настроєна людина; протилежне оптиміст. Не в тім сила, чи поет молодий, чи старий, хворий чи здоровий, оптиміст чи песиміст у своєму житті, від того вірші його ні кращі, ні гірші (Леся Українка); Одне лихо...
Словник української мови у 20 томах
песиміст —
песимі́ст особа, схильна бачити все в темному світлі; той, хто пройнятий песимізмом.
Словник іншомовних слів Мельничука
песиміст —
ПЕСИМІ́СТ, а, ч. Песимістично настроєна людина; протилежне оптиміст. Не в тім сила, чи поет молодий, чи старий, хворий чи здоровий, оптиміст чи песиміст у своєму житті, від того вірші його ні кращі, ні гірші (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах