пиріжок —
[пиер'іжок] -жка, м. (ў) -жку, мн. -жки, -жк'іў
Орфоепічний словник української мови
пиріжок —
-жка, ч. 1》 Зменш.-пестл. до пиріг 1). 2》 Маленький пиріг, звичайно овальної форми. 3》 у знач. присл. у сполуч. зі сл. шапка, кепка. У вигляді овалу, овальної форми.
Великий тлумачний словник сучасної мови
пиріжок —
ПИРІЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пирі́г 1. Віоріка в легенькому квітчастому халатику .. склала на тарілку рум'яні пиріжки з бринзою, які вона щойно засмажила на снідання (М. Чабанівський). 2. Маленький пиріг, звичайно овальної форми.
Словник української мови у 20 томах
пиріжок —
пиріжки прислати, пиріжки їсти (комусь). Померти. Дід пиріжки прислав.
Словник сучасного українського сленгу
пиріжок —
(-жка) ч.; крим. Жіночі ґеніталії. СЖЗ, 80; ЯБМ, 2, 162.
Словник жарґонної лексики української мови
пиріжок —
ПИРІЖО́К, жка́, ч. 1. Зменш.-пестл. до пирі́г 1. Підступила [Ірися] до дівок; І щоб.. лучче підмоститься,.. То піднесла їм пиріжок (Котл., І, 1952, 102); Масло та яйця Несе вона в коші, муку. Спече пиріжок, нагодує Свою величеньку дочку (Л. Укр.
Словник української мови в 11 томах